- працівник
- техн. рабо́тающий (о работнике умственного труда)
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
працівник — а/, ч. 1) Трудяща людина, трудівник. || рідко. Те саме, що робітник. 2) чого і без додатка. Член якогось виробничого колективу, особа, яка бере участь у певному трудовому процесі, працює за певним фахом. || Людина, що працює в якійсь галузі… … Український тлумачний словник
працівник — [прац іўни/к] ниека/, м. (на) ниеко/в і/ ниеку/, мн. ниеки/, ниек і/ў … Орфоепічний словник української мови
працівник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
працівниця — і. Жін. до працівник … Український тлумачний словник
працівничок — чка/, ч., зневажл. Поганий працівник … Український тлумачний словник
довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників — систематизований за видами економічної діяльності збірник описів професій, які наведені у класифікаторі професій; він складається із випусків і розділів випусків, які згруповані за основними видами економічної діяльності, виробництва та робіт … Термінологічний словник з економіки праці
поділ праці на підприємстві — це спеціалізація окремих працівників на виконанні певної частини спільної роботи. Існують такі основні види поділу праці: технологічний, поопераційний, функціональний, професійний, кваліфікаційний … Термінологічний словник з економіки праці
безпека праці — безопасность труда occupational safety *Arbeitssicherheit – стан умов праці, за яких виключено вплив на працівників небезпечних та шкідливих виробничих факторів. ГОСТ 12.0.002 80 … Гірничий енциклопедичний словник
сегментація ринку праці — поділ працівників і робочих місць на замкнуті сектори, зони, які обмежують мобільність робочої сили своїми рамками … Термінологічний словник з економіки праці
авіапрацівник — а/, ч. Працівник авіапідприємства … Український тлумачний словник
електровозобудівник — а/, ч. Працівник галузі електровозобудування … Український тлумачний словник